«Но, хочется кушать, господа… К сожалению, так устроена физиология человеческая.» (Тетяна Гуменюк, бортпровідниця компанії «Аеросвіт», працівники якої 12 березня штурмували офіс компанії, вимагаючи виплатити заборгованість та припинити незаконні звільнення)
За січень-вересень 2013 року в Україні відбулося 290 протестів на захист прав найманих працівників. Тобто, як показує моніторинг протестів, репресій і поступок Центру дослідження суспільства, питання прав найманих працівників піднімалося фактично на кожній десятій акції протесту.
«Сколько же это будет продолжаться? Такое впечатление, что у нас, у заводчан,клеймо на лбу: ослы и лохи.» (Світлана Димко, працівниця суднобудівного заводу ім. 61 комунара в м. Миколаїв, працівники якого 16 липня вкотре протестували проти кількарічної заборгованості)
«У мене вже доросла онучка, якій мені хочеться щось купити, а грошей зовсім немає… Наразі у місті збираються святкувати День Незалежності, але я не почуваюся незалежною. Я залежна від міськради. Їм краще купити туї замість того, щоб виплатити зарплату.» (Колишній головний бухгалтер газети міської ради «Тернопіль вечірній» Людмила Марчак, яка оголосила голодування 23 серпня в знак протесту проти 36 тис. грн. заборгованої зарплати)
«Нас просят войти в положение, и мы всё прекрасно понимаем. Но у меня заболел ребенок, на что я буду лечить его? Некоторым мамам даже за детсад нечем заплатить.» (Юлія, швачка ПАТ «Швея» в м. Краматорськ Донецької області, працівниці якого 11 квітня протестували проти двомісячної заборгованості із зарплати)
«Деякий час тому у мене померла мама. Скажіть будь ласка, мамі треба було чекати до того часу поки ви не виплатите зарплату, щоб її поховали?» (Працівник «Мукачівводоканал» у м. Мукачеве Закарпатської області, працівники якого страйкували 26 лютого проти заборгованості)
«Наша позиция - мы не уйдем без своей зарплаты отсюда. Или нас вынесет скорая, или работники милиции.» (Будівельник «Національної будівельної компанії», працівники якої 1 березня оголосили голодування у Київській міськадміністрації, вимагаючи виплатити 400 тис. заборгованості)
«Почекайте. З якими лишень портфелями до нас не приїздили! Всі приїздять, говорять впевнено. Мовляв, все: мине три тижні - і заплатимо. Через три тижні - поїхав до Києва. Все. Нема його. Той самий Вілкул: кнопку йому виводили, він підривав, таке щастя! «Я зараз же займуся цим питанням!». Раз - і все. В Київ. До побачення. Тепер інші приїздять і ті самі обіцянки.» (Євген Кірпіков, метробудівник «Дніпрометробуду» в м. Дніпропетровськ, які 16 квітня протестували проти двохмільйонної заборгованості)
«Нам постійно кажуть, що потрібно чекати. Дочекалися до того, що директор заводу повивозив усе цінне устаткування. Що вони будуть інвентаризувати – стіни? Завод вже практично не має майна, директор теж голий-босий, де вони візьмуть гроші щоб повернути нам борги?» (Колишня комірниця ТОВ ВКТ «Арго» в м. Хотин Чернівецької області, працівники якого 19 березня протестували проти кількамільйонного боргу із зарплат, які не отримують вже рік)
«На элеваторе работают матери-одиночки, здесь работаю семьи, в которых работают оба родителя, им не за что купить еду, не за что кормить детей. В наших магазинах больше не дают на «крестик» в долг». (Ірина, працівниця Підгороднянського елеватора в смт. Підгородна Миколаївської області, працівники якого у липні оголосили страйк проти двомісячної заборгованості)
«Після страйку так і не заплатили. Люди йдуть на роботу, не мають що із собою взяти поїсти. Раніше хоч хліб у магазині давали, тепер такі борги у всіх, шо не пишуть на хрестик. Їмо, що на городі росте». (Юрій Миколайович, колишній працівник «Черкасторфу» в селищі Ірдинь Черкаського району, працівники якого 2 вересня оголосили страйк проти 12 млн. грн. заборгованості)
«Як тільки приходить якась перевірка, то керівництво каже, що в нас все гаразд. Але в нас не те, що не виплачується вчасно зарплата, а ще й немає умов праці: не видається спецодяг, в курятнику бігають воші. Людей не цінують. Кажуть, мовляв, завтра китайці за вас робитимуть, як ви не хочете». (Працівники птахофабрики «Перше Травня» у с. Хутори Черкаського району, які 17 червня протестували проти трьохмісячної заборгованості)
«Последней каплей стало то, что нам даже перестали обещать выплату, троллейбусы пришли в полную негодность, наше депо превратилось в кладбище. Машины становятся, их разбирают на запчасти, новые запчасти не покупаются вообще». (Лілія Зозун , водійка тролейбусу «Алчевськпастранс» у м. Алчевськ Луганської області, працівники якого 26 лютого оголосили страйк через півторамільйонний борг із зарплатні)
«У нас люди уже умирать стали, так и не дождавшись выплат». (Колишні працівники ТОВ «ТНП» в Мелітополі Запорізької області, які 28 квітня перекрили вулицю, протестуючи проти невиплати зарплатні)
Оксана Дутчак
Читайте по теме:
Павло Везденецький. Криві дороги «Київпастрансу»
Андрей Манчук. Бараки «Олимпийского»
Денис Строев. Дед Мороз не приедет – билетов нет
Георгий Эрман. «Мы работали бесплатно»
Степан Гричишин. Как готовят приватизацию железных дорог
Леонид Абросимов. Траур по железной дороге
Виталий Махинько. «Я сам видел, как на людей падали кирпичи»
Cтанислав Сергиенко. Кривой Рог. Призрак забастовки
Степан Гричишин. Дороги железные. Реформы убийственные
Михаил Резник. Заробитчане с «Пятака»
Андрей Манчук. Нечего терять. Протесты «евростроителей»
Дмитрий Колесник. Грани заробитчанства
Андрей Манчук. Интервью со Светланой Басковой
Алексей Блюминов. «Оккупай «Аэросвит»
Вениамин Тимошенко. «Нет приватному небу!»
-
Економіка
Уолл-стрит рассчитывает на прибыли от войны
Илай Клифтон Спрос растет>> -
Антифашизм
Комплекс Бандеры. Фашисты: история, функции, сети
Junge Welt Против ревизионизма>> -
Історія
«Красная скала». Камни истории и флаги войны
Андрій Манчук Создатели конфликта>> -
Пряма мова
«Пропаганда строится на двоемыслии»
Белла Рапопорт Феминизм слева>>