Культурні хронікиКультурні хроніки
Культурні хроніки

Культурні хроніки


Сергій Мовчан
Активізацію ультраправого руху у цьому напрямку та мобілізацію усіх його прошарків, від депутатів до рядових бойовиків, легко простежити на прикладах подій, що сталися цієї осені.

21.11.2013

Чого можна чекати, йдучи на наукову конференцію, покликану проаналізувати глобальні кризові процеси з точки зору марксистської методології? Доповідей, виступів, дебатів. Цікавих і не дуже. Науково значущих і таких, що лише повторюють думки авторитетів. Одним словом, усього, що завжди відбувається на подібних заходах. Та сказати так про конференцію “Марксизм і сучасність: політекономічні, філософські та соціологічні виміри глобальної кризи”, що розпочнеться сьогодні на соцфаку КПІ, навряд чи вдасться. З великою ймовірністю науковцям із різних країн, що з'їхалися на конференцію, доведеться відстоювати свої позиції не лише силою аргументів, а відбивати нападки – не тільки в теоретичній площині. Адже, як красномовно показує хроніка останніх подій, презентувати ліву думку (думку?) в країні стає дедалі небезпечніше.

Перший дзвіночок вже пролунав. На адресу університету надійшов лист від об'єднання “Меморіал”, у якому висловлена вимога до ректора заборонити проведення конференції (вже четвертої, до речі) як такої, що “паплюжить пам'ять жертв трагедії Голодомору і пропагує українофобські ідеології”. Лист, звісно, сам по собі мало що важить, особливо враховуючи усю “глибину” наведеної у ньому аргументації (наприклад, твердження, що марксизм ставив собі за мету знищення українців; що наукова конференція проводиться зумисне, лише для того, щоб продемонструвати “знущання і показову зневагу до трагедії більшості українських сімей і цілого народу” та ін.). Але після подібних “листів щастя” на захід – хай то буде наукова конференція, кінопоказ чи презентація книжки, – приходять молоді націоналісти з навколофутбольних угруповань і партії ВО “Свобода” з єдиною метою – фізично перешкодити його проведенню.

 

Активізацію ультраправого руху у цьому напрямку та мобілізацію усіх його прошарків, від депутатів  до рядових бойовиків, легко простежити на прикладах подій, що сталися цієї осені.

1. Культурологи. 12 вересня цього року у рамках Форуму видавців було вперше презентовано книгу “Український Троцький” - збірник статей Льва Троцького, присвячений українському питанню. На захід завітало близько 20 футбольних фанатів “Карпат” з відомого фанатського мобу “Pride”. Учасники цього угруповання близькі до ВО “Свободи” та відомі як “Культурологи Михальчишина”.

Націоналісти намагалися зірвати захід гучною музикою з мобільних телефонів, вигуками та погрожували  учасникам, але після прибуття міліції заспокоїлися та спокійно досиділи до самого кінця. Попрощалися “культурологи” традиційно, по-римськи –скинувши праву руку до сонця. 

2. Історики. Наступний етап презентації книжки відбувся у Харкові, де участь у заході взяв відомий український письменник Сергій Жадан. Тут до дискусії також долучилися представники націоналістичного руху, що представилися “істориками”. За збігом обставин, саме в цей день місцевий “Металіст” приймав ФК “Карпати”, тож до “істориків” приєдналися вже знайомі свободівці з “Pride”, що намагалися зірвати захід у Львові. Та, враховуючи недостатню мобілізацію ультраправих, ситуація не зайшла далі словесного протистояння.

3. Партійці.  Інформація про те, що чергова презентація книжки “Український Троцький” відбудеться 13 листопада у Києві в книгарні “Є”, яку націоналісти завжди вважали своєю вотчиною, сколихнула ультраправий інтернет. З подачі того самого товариства “Меморіал” вона розходиться по правих ресурсах під заголовками типу “Сьогодні в 18:00 шабаш комуняцьких свиней в книгарні "Є" в Києві”. Тож не дивно, що на захід, крім вже традиційних футбольників, масово завітали і свободівські партійні функціонери. Мобілізувавши від 20 до 30 активістів, вони фактично заблокували роботу організаторів та створили ситуацію, що в будь-який момент могла перейти до фізичного протистояння. В той же час на вулиці було пробито 2 колеса машини організаторів. Як неважко помітити, дискусії про роль постаті Троцького в історії тут вести ніхто не збирався. Побоюючись ескалації насильства, адміністрація книгарні вирішила припинити захід, що по суті навіть і не розпочався.

Серед нападників легко було впізнати добре відомих партійних робітників, зокрема: Андрія Міщенка, Депутата ВР України  члена Політичної ради ВО “Свобода” Юрія Ноєвого, голову “Студентської Свободи” та помічника Нардепа Богдана Бенюка Руслана Андрійко, прес-секретаря київської ВО “С” та членів угруповання С14 Кирила Бебенцова (“Кобра”), помічника народного депутата від ВО “Свобода” Ігоря Бєрдєннікова, членів ВО “Свобода” Назара Науменка, Сергія Савича, Олександра Солонько, Андрія Бардіса, Ігоря Степанченко, Юрія Романенко, Артема “Нахтігаль”, правих активістів Віталія Уманця, Прохора Антоненка, Олександра Рудоманова та Оксану Шелест. Під час подій у книгарні особливо запам'ятався екс-журналіст газети “Комерсант” Артем Скоропадський, що у весь голос звинувачував Льва Троцького в організації голодомору, незважаючи на те, що на той час Троцький уже кілька років як перебував за межами Радянського Союзу і був головним ворогом сталінського режиму.


ВО “Свобода” на офіційній сторінці в мережі підтвердила факт зриву презентації за участі своїх членів. Зрив презентації відкрито засудили письменник Сергій Жадан, доктор історичних наук Юрій Шаповал, професор Лондонського столичного університету Марко Бойцун та науковий редактор порталу “Історична правда” Павло Солодько.

4. Кіномани. Якщо у трьох попередніх епізодах насильства таки вдавалося уникати, то 16 листопада у м. Донецьк ультраправі вдалися до безпосередньо насильницьких дій. В цей день мав відбутися показ документального фільму про Івана Хуторського — московського антифашиста, вбитого неонацистами 4 роки тому. Спочатку ультрапаві, основну частину яких складали футбольні фанати у кількості 15-20 чоловік, напали на двох хлопців, що збиралися відвідати кінопоказ. Вони залили їх газовими балонами та били, вигукуючи “Антифашисти, готуйтеся померти”. Після цього група нападників підійшла до бібліотеки, де використала газ проти ще п'ятьох гостей заходу. Погрожуючи ножами та скандуючи “Зіг хайль, Рудольф Гесс, Гітлерюгенд, СС”, праві пішли, але показ фільму працівники бібліотеки таки скасували.


За версією учасників подій, участь у нападі взяло праворадикальне фанатське угруповання “Сєвєр 8”, але більшість правих інтернет-ресурсів, в тому числі і пов'язаних з ВО “Свобода”, підтримали акцію донецьких “патріотів”.

5. Нетолерантні. Ще одна конфліктна подія сталася у Львові, однак даних про неї вкрай мало. Так, за повідомленнями самих же націоналістів, 30 активістів здійснили напад на презентацію книги “Злочини скоєні на ґрунті ненависті”, закидавши доповідача яйцями. Як оптимістично стверджує ресурс близького до “Свободи” угруповання С14: “отже люди, які презентували книгу про злочини скоєні на ґрунті ненависті, отримали ще один злочин, проте вже скоєний на ґрунті доброти і любові”.

Оцінивши події цієї осені та додавши до цього серію індивідуальних нападів на ідеологічних опонентів націоналізму, неважко вловити тенденцію: рівень ультраправого насильства, підкріплений депутатськими корочками, журналістськими посвідченнями та відчуттям безкарності, дедалі зростає. А скандали на футбольних стадіонах – це яскравий прояв тих самих процесів. І, поки свободівські депутати розповідають про євроінтеграцію, вулиці, стадіони, а тепер вже і лекторії поступово займають рішучі молоді хлопці, фізична сила і кількість для яких – основний аргумент у будь-яких дискусіях.

Як так сталося? Що з цим робити? Чи існують у найближчій перспективі можливості переламати цю тенденцію? Думаю, марксистам у КПІ буде про що поговорити. Якщо відіб'ються, звісно.

Сергій Мовчан

От редакции: В момент публикации этого материала стало известно, что ультраправые попытались сорвать научную конференцию в КПИ, забросив через окно дымовую шашку в помещение зала заседаний Административного совета университета.

Читайте по теме:

Антон Шеховцов. Транс-национальный терорист-одиночка

Андрей МанчукРасизм лжет. Расизм убивает

Эмердип Бэсси. Кто подтолкнул Лапшина к убийству?

Жером РоосВремя брейвиков

Славой Жижек«Казус Брейвика, или чего хочет Европа?»

Андрей Манчук«Мифы крестоносцев»

Матьяш Беник«Венгрия: кризис и «реформы»

Євген Лакінський«Кольори Квебеку»

Артем Кирпиченок«От антисемитизма к исламофобии XXI века»

Антон ШеховцовСтарые и новые европейские друзья «Свободы»

Андрей МанчукДругой Львов возможен

Іван Шматко. «Свобода» і вбивця біля ваших дверей

Андрій МанчукЦена сектанства

Ґжеґож Россолінські-ЛібеСуспільство не бачить проблеми у неофашистських рухах

Андрій МанчукПод руку с Тягнибоком

Виктор ШапиновПодлить керосина в огонь

Андрей Манчук. Любовь зла

Всеволод Петровский«Невидимые фашисты»

Ричард СеймурСопротивление фашизму: между «рано» и «поздно»

Марианн МэкельберНастоящая борьба только начинается

Андрей МанчукАктуальность антифашизма


Підтримка
  • BTC: bc1qu5fqdlu8zdxwwm3vpg35wqgw28wlqpl2ltcvnh
  • BCH: qp87gcztla4lpzq6p2nlxhu56wwgjsyl3y7euzzjvf
  • BTG: btg1qgeq82g7efnmawckajx7xr5wgdmnagn3j4gjv7x
  • ETH: 0xe51FF8F0D4d23022AE8e888b8d9B1213846ecaC0
  • LTC: ltc1q3vrqe8tyzcckgc2hwuq43f29488vngvrejq4dq

2011-2020 © - ЛІВА інтернет-журнал