Не в дні ювілеїв

I

Слів своїх
я не затисну
в зручність
удосконалених шаблонів.
Я не співатиму
в дні ювілеїв і...
Річ
про стрункість шерег та колон.

Багато поетів,
щоб довести свою лояльність,
на пальці спинаються
перед
партією і владою,
"оспівуючи"
в урочистих строфах
поштивих поем
демонстрації і паради.

II.

Сьогодні обивателі,
і ті вже (хоч і обережно)
на майбутнє моляться
в безпечності
житлокоопівської кімнати,
коли на Заході
в конвульсіях крові й залаза
підводиться
світова революція
крізь упевненість
демократизованих грат.
Раднарком і Політбюро
не чудотворні ікони -
нічого
молитись їм
про своєчасне устаткування
на приватних квартирах
соціалістичного комфорту
і одночасно
видурювати в церобкомі зайву
пару калош
та зсипати борошно
в канапу розпороту.

III.

Ніколи й ніде
репетувати не буду,
що я:
– Першим!
– На перший фронт! -
Зайві 
красиві слова
для тих, хто певний,
що вмре смертю хороброго.
А для багатьох з нас
цілком досить
тільки
не хворіти
в дні мобілізацій
на різні термінові хвороби.

IV.

Обиватель звичайний
і обиватель з партійним білетом
не проти боїв за соціалізм.
Не проти,
щоб лише
...не по карточках видавали
мануфактуру й масло,
щоб можна було
не сьогодні
а завтра
за прийдешнє боротись.
А коли жінка його
не дістане батисту на комбіне,
зразу стане для нього
помилковою
вся наша торгівельна політика,
і назавтра
він базарами пожене
чергову паніку
або плітку.

V.

СРСР – індустріальна країна.
Дніпрельстан,
металургійні комбінати,
нафта на Уралі,
аеролінії
через океани й материки,
трактори і комбайни
замість
ципів і рал.
А тисячі
хитаються
в ухилах,
енергію переключаючи
на дискусійний азарт.
Щоб у Смоленську і Астрахані
в притонах
і пивних кухлях
губились
директиви влади й партії.

VI.

Я не чекаю перемоги
легкої
й швидко, –
майбутні дні
кривавих зусиль варті.
У мене нема
красивих фраз
для "ввічливої" розмови
з комуністичною партією.
Знаю – 
помиляюсь
й схиблюю,
але чесність і мужність зберіг,
щоб без сумніву йти
за партією
камінням
історичних доріг.

1929 р.