Завтра знов до верстатуЗавтра знов до верстату
Завтра знов до верстату

Завтра знов до верстату


Майк Йогансен
Люблю машину. Вона блискуча й гостра. Люблю й ненавиджу: вона, мов жінка

А сьогодні вечір. Яке соковите листя!
          Яке рідне дерево!
     Собака пробіг – теж непоганий,
          Об дерево чистить
               І тре волохате черево.
          Завтра знов до верстату.

Люблю машину. Вона блискуча й гостра.
Люблю й ненавиджу: вона, мов жінка,
          Ласкава й ловка, але не любить,
                              коли я п'яний,
                І не пускає ні на хвилинку.

          Завтра знов до верстату,
А сьогодні вечір, і, мов невірний апостол,
          Обймаю осику розп'яту,
І цілую кору і пальці вкладаю
                                        в вирубану рану.

          Завтра знов до верстату.

1924 р.
RSS Редакція Підтримка
Підтримка
  • BTC: bc1qu5fqdlu8zdxwwm3vpg35wqgw28wlqpl2ltcvnh
  • BCH: qp87gcztla4lpzq6p2nlxhu56wwgjsyl3y7euzzjvf
  • BTG: btg1qgeq82g7efnmawckajx7xr5wgdmnagn3j4gjv7x
  • ETH: 0xe51FF8F0D4d23022AE8e888b8d9B1213846ecaC0
  • LTC: ltc1q3vrqe8tyzcckgc2hwuq43f29488vngvrejq4dq

фетва
Авторський погляд
2011-2020 © - ЛІВА інтернет-журнал