Небесна олігархія

Зараз скажу крамолу. Приготуйте ненависть.

Хто автор ідеї називати загиблих у перестрілках «Небесною сотнею»? Певна річ, це народна назва, і придумана вона геть не зі злого умислу. Але панівній верхівці вона одразу припала до душі.

Назва швидко стала загальновживаною. Нею іменують вулиці, нею оперують усі політики найвищої ланки. Що це означає? Невже «небеса» покоробили лише мене? Невже не лишилось в Україні людей, хто готовий публічно сказати, що це дике клерикальне мракобісся? Я атеїст і маю повне право вважати існування царства небесного маячнею. Держава, яка досі називає себе світською, притримується іншої позиції.

Дехто вже зауважив, що це лише красива поетична назва. Що тут такого? На перший погляд нічого. Однак те, із яким завзяттм цю «небесність» стали тиражувати політики всіх рівнів, бізнес і попи, примушує говорити про формування нової державної ідеології, рясно замішаної на клерикалізмі.

«5 канал» цукрозаводчика Порошенка ледь не цілодобово транслює молебні. Речники трьох провідних християнських конфесій України за останній тиждень стали справжніми завсідниками політичних ток-шоу. Між ними спостерігається небувала до того єдність, як і між представниками класу буржуазії.

Ця показова єдність обрамляється в єдину медійну та ідеологічну картину. Мова йде про цілеспрямовану естетизацію політики, від якої іще у 30-х роках застерігав Вальтер Беньямін.

Справедливості заради слід зазначити, що попередній режим так само намагався вибудувати власну державну ідеологію. Яка також була замішана на крові героїв і міцному зрощенні чиновників та попів УПЦ МП. Різниця у тому, що герої режиму Януковича походили з уже забутих битв 1941-1945 років. Нинішня верхівка послуговується «свіжою кров'ю».

Казенна ідеологія завжди віддає душком цинізму — в рази жорсткішим, ніж дехто міг вбачати у моїх словах. Навіть більше, вона є суть лицемірство. Згадайте, як на крові ветеранів клялись капіталісти під прізвищами Янукович, Добкін, Кернес. Не огидно було? Мені огидно. І коли Тягнибок чи Порошенко вимовляють словосполучення «Небесна сотня», мене починає нудити. Коли у прямих включеннях з приводу трагедії віщають злодійкуваті попи з їхньою «мудрістю», мене верне ще більше.

Між іншим, прошу звернути увагу на відсторонення митрополита Володимира від керівництва УПЦ МП «за станом здоров'я». Якось воно надто випадково збіглося із падінням режиму. І перше, що зробив виконувач обов'язків митрополита — відслужив молебень на вулиці Інститутській, на місці перестрілок і смертей.

А чи помітили ви, наскільки останніми днями пожвавились балачки про помісну церкву? Це насторожує хоча б тим, що всі 20 років саме розкол конфесій рятував Україну від власної РПЦ - офіційної державної церкви.

Олігархи, що перемогли Януковича, прагнуть зцементувати свою владу за допомогою ритуалу, міфології та міцної офіційної ідеології. Ще більше вона знадобиться політичному представництву буржуазії - уряду «Народної довіри» Арсенія Яценюка, адже кредити МВФ на відповідних антисоціальних умовах залишаються лише питанням часу.

І слід очікувати, як вже невдовзі ми станемо свідками ще дужчої клерикалізації, ніж при Ющенку і Януковичі. Якщо центральні канали, належні тим таки олігархам, цілодобово говорять про «небесність», це спроба відвернути нас від справ земних. Балачки про «небеса» з'являються тоді, коли хтось бажає залізти до наших кишень.

Андрій Мовчан

Читайте по темі:

Станіслав Сергієнко Сон розуму

Марія Муратова Чего добился Майдан?

Джордж Біалек Поменьше восторга!

Альона Ляшева Чого хочуть церкви, і чого хочуть від них?

Георгій Ерман Ни кванта милосердия

Віктор Шапінов Было ли крещение?

Олексій Цвєтков «По велению Божьей Матери?»

Патрік О'Коннор Новый Папа и кризис церкви